Визначення графіку спілкування з дитиною одного із батьків після розірвання шлюбу є розповсюдженою категоріє справ в сфері сімейних відносин, але її типовість, не робить її простою.
Право на спілкування має як той з батьків, що проживає окремо, так і дитина має право на спілкування з кожним із батьків незалежно від того спільно чи окремо вони проживають. Так, відповідно до ст. 153 Сімейного кодексу України (далі – СК) мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Також згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. В свою чергу, відповідно до ч. 2 цією статті батьки, які проживають окремо від дитини, зобов’язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
На міжнародному рівні праву на спілкування приділена окрема увага. Так в ч. 3 ст. 9 Конвенції ООН про права дитини гарантовано право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Відповідно до ст. 4 Конвенції про контакт з дітьми дитина та її батьки мають право встановлювати й підтримувати регулярний контакт один з одним і такий контакт може бути обмежений або заборонений лише тоді, коли це необхідно в найвищих інтересах дитини; якщо підтримання неконтрольованого контакту з одним з батьків не відповідає найвищим інтересам дитини, то розглядається можливість контрольованого особистого контакту чи іншої форми контакту з одним з таких батьків.
Контакти та спілкування між батьками та дитиною є важливою складовою сімейного життя в розумінні Європейської конвенції про права людини, так в рішенні «A.V. проти Словенії» (№ 878/13) ЄСПЛ нагадав, що згідно зі ст. 8 Конвенції держава несе позитивні зобов’язання щодо «ефективної поваги» до сімейного життя. Зокрема, в справах, що стосуються права контакту одного з батьків, держава зобов’язана вживати заходів з метою возз’єднання батьків зі своїми дітьми і сприяти такому возз’єднанню.
Не зважаючи на розгалужене регламентування права на спілкування батьків і дітей на практиці виникає ціла низка питань, як необхідно вирішити якщо батьки розірвали шлюб й один з них проживаю окремо від дитини. Є декілька варіантів розв’язання цього складного питання: добровільно визначити такий графік та порядок спілкування; звернутися з заявою до органу опіки і спілкування або звернутися з відповідним позовом до суду.
Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. А той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно до ч. 4 ст. 157 СК для батьків передбачена можливість укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини.
В такому договорі можна визначити всі важливі для батьків і дінити аспекти спілкування, наприклад: місце спілкування, частота і періодичність, тривалість, необхідність присутності третіх осіб при спілкуванні, тощо. Такий договір не повинен суперечити найкращім інтересам дитини.
Договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини, має бути укладений у письмовій формі та обов’язково посвідчений нотаріально.
Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов’язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків (в рамках самостійного провадження).
Якщо батьки не дійшли згоди щодо спілкування одного з них з дитиною, то відповідно до ч. 1 ст. 158 СК за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.
Процедура розгляду таких заяв визначена у Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини (далі – Порядок) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866.
Так, відповідно до п. 73 Порядку у разі виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини один з батьків, що проживає окремо від дитини, подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини.
Працівник служби у справах дітей проводить бесіду з батьками, а у разі потреби, також з родичами дитини. До уваги береться ставлення батьків до виконання батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров’я дитини та інші обставини, що мають істотне значення.
Після з’ясування обставин, що призвели до виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини, служба у справах дітей складає висновок. В такому висновку буде визначено час, місце, періодичність та тривалість спілкування.
Відповідно до ч. 2 ст. 158 СК рішення органу опіки та піклування є обов’язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов’язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Також необхідно зазначити, що звернення до органу опіки та піклування не є обов’язковим, якщо особа бажає одразу звернутися до суду, то вона має на це право. Також звернення до органу опіки та піклування не позбавляю права особу в майбутньому звернутися с тим самим питанням до суду.
У разі якщо той з батьків, що проживаю окремо не задоволений тим графіком, який встановив орган опіки та піклування, або якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод (ст. 158 СК).
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання, тощо), місце та час їхнього спілкування.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров’я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
За заявою заінтересованої сторони суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору. А у разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним. Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов’язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини (в рамках самостійного провадження).
Цікавою є правова позиція Верховного суду, яка була сформульована у постанові від 01.04.2020 року по справі № 165/2839/17, а саме, що звертатися з позовом про визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею може будь-хто з батьків (як той, хто проживає разом із дитиною, так і той, хто проживає окремо).
Підсумовуючі вище викладене необхідно зазначити, що зрозумілість і відносна простота процедур встановлення графіку спілкування з дитиною є оманливою. В практичній площині цього питання є велика кількість факторів та обставин, які не визначені в законі, але обов’язково необхідно враховувати. Особливо багато підводних каменів у взаємодії з органами опіки та піклування, про них більш детально можна прочитати в нашій статті МАТІР VS БАТЬКА. РІВНЯННЯ В ЯКОМУ НЕМАЄ ДИТИНИ.
З багаторічної практики представництва інтересів батьків в цій категорія справ, адвокати АО «Неофеліс Ло Груп» радять вирішувати спори про участь у виховані дитини одного з батьків та встановлення графіку спілкування мирним шляхом та не доводити справу до суду. Адвокати та юристи АО «Неофеліс Ло Груп» готові запропонувати цілий пакет послуг: від складання відповідного договору до примирення батьків і знаходження оптимального рішення за допомогою медіації.
У разі якщо у Вас виникли питання або Вам необхідна юридична консультація, то Ви можете звернутись до нас через електрону пошту neofelis.lg@gmail.com або по телефону 050 471 7771.
Катерина Бєжанова, керуючий партнер адвокатського об’єднання «Неофеліс Ло Груп».
Катерина Дайнеко, помічник адвоката адвокатського об’єднання «Неофеліс Ло Груп».