Поділ майна між подружжям для одних сімейних пар лише формальність – вони спроможні досягти компромісу між собою. Для інших же це дилема – подружжя не може знайти спільну мову та досягти згоди, кожен має власне бачення та категорично заперечує проти доводів іншого. Як бути в кожному з цих випадків? Пропонуємо вашій увазі узагальнену консультацію з найбільш поширених питань з якими до АО “Неофеліс Ло Груп” звертаються клієнти під час розподілу майна з подружжям.
Чи судом єдиним? Про шляхи розподілу майна між подружжям.
Більшість звикла до думки про те, що без звернення до суду поділити майно не вийде. Насправді, будь-який чесний адвокат спитає у свого клієнта на скільки він чи вона спроможний(-а) вести адекватний діалог з іншим із подружжя у вирішенні питання поділу спільного майна.
Справа в тім, що, якщо подружжя підтримує між собою зв’язок, то є вірогідність того, що питання розподілу майна можливо буде врегулювати без судових тяганин. І краще скористатися цією можливістю, якщо вона є. Це допоможе вам зекономити ваші час, нерви та кошти.
Тож, для вирішення цього питання подружжя має вступити в переговори. Кожному із них потрібно буде запропонувати власне бачення того, яке майно набуте ними під час перебування в шлюбі він(вона) вважає своїм особистим, а яке спільним, та як останнє має бути розподілено між ними з урахуванням інтересів кожного.
Шляхом переговорів, взаємних поступок подружжя може досягти згоди. Дисциплінованість процесу таких переговорів вам зможе забезпечити участь юриста чи адвоката, який виступить медіатором. Такий незалежний посередник допоможе вирішити всі питання за закритими дверима одночасно надавши його учасникам юридичну оцінку ситуації.
За результатами переговорів складається проект договору в якому викладаються досягнуті під час перемовин домовленості. Редакція такого договору перед його підписанням додатково погоджується між подружжям. Його нотаріальне посвідчення не обов’язкове, втім, якщо ним передбачено вирішення долі нерухомого майна, то без нотаріального завірення не обійтися.
На підставі відповідного договору спільне майно розподіляється між подружжям, а державний реєстратор(нотаріус) за потреби вносить відповідні записи до реєстрів. Договір про поділ майна подружжя можливо укласти навіть під час перебування подружжя у шлюбі та такий договір матиме юридичну силу навіть у разі, якщо подружжя в подальшому припинить між собою шлюбні відносини.
Договір про поділ майна подружжям може бути оскаржений в судовому порядку – це беззаперечне право кожної із його сторін. “Міцність” такого договору в суді може забезпечити його нотаріальне посвідчення та чітке викладення його умов із зазначенням заяв кожного із подружжя щодо його змісту. Корректно, чітко та обґрунтовано складені договори такого роду, як правило, безперспективно оскаржувати в судовому порядку.
Якщо подружжя все ж не може досягти згоди між собою у вирішенні питання поділу спільного майна або ж взагалі категорично відмовляються вести будь-який діалог один з одним, то без суду не обійтися. Очікувати швидкого вирішення спору не варто – лише суди першої інстанції швидше одного року не вирішують такі спори. Крім того, щось та й в тому кінцевому рішенні одному із подружжя не сподобається, що, як завжди, стане приводом для подання апеляції та додаткового часу для вирішення справи.
Все порівну, окрім…
Загальне правило дійсно звучить так, що все набуте під час шлюбу є спільною сумісною власністю та ділиться порівну. Це стосується і боргів – боргові зобов’язання набуті одним із подружжя під час шлюбу теж діляться порівну. Саме з цього принципу виходять суди при вирішенні такої категорії справ.
Грубо кажучи, то результатом поділу є те, що кожен індивідуально взятий об’єкт спільного майна подружжя ділиться навпіл. Юридично відбувається переведення спільного майна подружжя із режиму спільної сумісної власності в режим спільної часткової. Тобто кожен із подружжя отримує рівні частини (половину) від того, що раніше вважалося їх спільним майном.
При цьому, зазвичай, не має значення, що один із подружжя працював, а інший ні; що це майно було оформлене на одного із подружжя; що воно стало результатом праці одного із подружжя. Обумовлено це тим, що під час шлюбу подружжя спільно веде господарство та само визначає, як воно буде це здійснювати та якою буде роль кожного.
Але що б то був за закон такий, який не мав би виключень та винятків із виключень.
Сімейний кодекс України оперує такими категоріями як “майно, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка” та “речі індивідуального користування”, які випадають із за загального правила та належать на праві особистої приватної власності одному із подружжя.
До першої категорії відноситься майно набуте одним із подружжя:
до шлюбу;
за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;
житло, набуте за час шлюбу внаслідок його приватизації;
земельна ділянка, набута за час шлюбу внаслідок приватизації;
премії, нагороди, отримані за особисті заслуги;
кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, а також як відшкодування завданої моральної шкоди.
Щодо речей індивідуального користування, то законодавство України не дає їх чіткого переліку. Також відсутнє будь-яке визначення, яке б дало змогу з упевненістю віднести ту чи іншу річ до речей індивідуального користування. В якості прикладу Сімейний кодекс відносить до таких речей коштовності. На практиці ж до них відноситься одяг, косметичні засоби, засоби особистої гігієни – речі якими один із подружжя регулярно користується у повсякденному житті.
Наявність виключень із загального правила про спільність майна подружжя набутого ними під час шлюбу необхідно доводити в суді. Суди дуже критично ставляться до з’ясування таких обставин, тому докази мають бути переконливими.
А може бути й по іншому?
Розподіл майна між подружжям може бути й іншим – не порівну. Це можливо, якщо мали місце істотні обставини негативного характеру, які виникли внаслідок поведінки одного з подружжя. Зокрема про це можна вести мову якщо один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї. Перелік таких обставин не є вичерпним. Частка в майні того із подружжя, хто вдавався до відповідних дій, може бути зменшена судом за умови доведення цих обставин тим із подружжя, хто на них посилається.
Крім того, частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Неподільні речі присуджуються одному з подружжя. Також одному із подружжя присуджуються ті речі, які ним(нею) використовуються під час професійних занять у своїй професійній діяльності.
Суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Наявність відповідних обставин, якщо ви на них посилаєтесь, необхідно доводити доказами – лише посилання на такі обставини недостатньо.
Останнім часом судова практика також робить акцент на вирішення такого роду справ таким чином, щоб виключити будь-які можливі спори між його сторонами в подальшому, після вирішення справи судом. Про що йде мова?
Досить часто колишнє подружжя виключає можливість подальшого спільного використання майна. В таких випадках суди з’ясовують для кого зі сторін спору майно, яке є предметом поділу, має більше значення, враховуючи різні обставини його набуття та використання сім`єю, та присудує його тому, для кого таке майно має більше значення. Натомість, іншому присуджує інше майно, яке має рівноцінну вартість.
І хоча суди намагаються не відступати від загального підходу про поділ спільного майна порівну між подружжям, та все ж законодавство дає можливості та приводи відступати від такого правила. Адже кожна справа про поділ майна подружжя є індивідуальною та не має універсального рішення – залежно від конкретних обставин сімейного подружнього життя майно може бути поділене по-різному. Ключовим є доведення обставин якими кожен із подружжя аргументує свої вимоги та їх переконливість.
Участь адвоката в таких справах створює перевагу для того з подружжя, хто заручився його допомогою. Адвокат допомагає вести діалог з судом на спільній юридичній мові та довести суду, що в конкретній справі є всі законні підстави вирішити справу на користь одного з подружжя.
Звернутись за допомогою адвоката ви завжди можете до адвокатського об’єднання “Неофеліс Ло Груп”. У нас ви зможете отримати попередню безкоштовну консультацію з питань, які вас турбують, та ми запропонуємо вам план подальших дій конкретно у вашій ситуації – ви зможете без будь-яких втрат для себе оцінити нашу професійність та кропіткий підхід до справи. Уклавши договір з об’єднанням, ви заручаєтесь допомогою колективу адвокатів, які спільно працюють над вашою справою.
З повагою та настроєм на подальшу співпрацю
керуючий партнер,
провідний адвокат АО “Неофеліс Ло Груп” по сімейним справам
Катерина Бєжанова
Тел.: 063 222 78 22, 097 95 45 323 (WhatsApp, Telegram, Viber)
E-mail: neofelis.lg@gmail.com